TRAVEL NOTES | ЗАМАЛЬОВКИ ПРО ПАССАУ

  Писати про подорожі - завдання не із простих. Я ще тільки вчусь і лише читачу буде видно, чи виходить в мене насправді. 

  Зміни в блозі не пройдуть мимо рубрик. І тому, від сьогоднішнього дня в Prefer діє постійна "колонка" (все того ж автора 😊)  - TRAVEL NOTES, де будуть з'являтись статті-нотатки про нові побачені місця. 

  Я вже писала на таку тему, але цього разу хотілося б менше диктувати історичні факти чи походження, більше - про власні спостереження, емоції та відчуття. Звідси і назва - нотатки з подорожей. То ж почнемо?!

  Минулі вихідні пролетіли з неймовірною швидкістю. І це, з одного боку, трохи насторожує, як швидко може пролітати час, а з другого боку - це неймовірно круто, адже немає коли сумувати. А щось нове побачене завжди приносить море задоволення, захоплення, натхнення.

  Особливих планів в нас на неділю не було, але й сидіти вдома в таку погоду так не хочеться. І ми махнули в сусіднє місто - Пассау. Аби швидко дістатись цілі і з користю витратити свій вільний час.

  Чесно кажучи, я не сподівалась отримати якісь особливі враження. Думала, що це просто чергове баварське містечно з фахверковими будиночками, ратушею в центрі та черговими м'ясними лавками із запеченими рульками та традиційними ковбасками. Але, як виявилось, я черговий раз впевнилась, що кожне місто унікальне і має свої так звані "гачки", якими чіпляє твою цікавість ще надовго.

  Місто зустріло нас приємним весняним сонцем, пахучими квітами та прохолодним вітром з Дунаю. Колоритні жителі міста заполонили всі вузенькі вулички старого Пассау, підставляючи свої щоки сонцю та насолоджуючись кавою від місцевих баріста. Місто живе. І це найбільше западає мені в душу.

  Але чим же мені ще запам'ятається Пассау?!. Подивимось:

  Першим і, мабуть, найважливішим фактом про те, що це - "місто на трьох річках" - die Stadt am drei Flüssen. Не дивно, що всі місцеві (і, скоріше всього, не тільки місцеві) люди називають Пассау баварською Венецією. Адже саме в Пассау в одному місці, на Драйфлюсе-Ек, сходяться одразу три річки - Дунай, Інн та Ільц. І з цього місця Дунай прямує ще через десять країн: Німеччина, Австрія, Словакія, Венгрія, Хорватія, Сербія, Болгарія, Румунія, Україна та Молдавія. Вражає, чи не так? Але ще більше захоплює явно помітна межа, де змішуються різного відтінку води згаданих річок.

  Наступний "гачок" Пассау, що мене зачепив, це кафедральний собор Святого Стефана та найбільший (третій у світі) орган. О, я навіть не можу описати свого захоплення. Таке варте уваги в будь-якому разі.

  На превеликий жаль, фотографувати в соборі було заборонено, тому тут залишу "вкрадене" з просторів інтернету фото соботу. З травня-місяця в соборі можна буде послухати гру на органі. Я вже очікую той час і з першою можливістю ми вирушимо в Пассау знову.

  Ну, і на десерт - університет Пассау. Ми декілька годин прогулювались двориками університету і я з легкою душею зізнаюсь, що в мене виникло непереборне бажання вдаритись в науку ще раз.😂Без зайвих жартів, в такому універі гріх не вчитись.

  Шкода, що на відвідини баварської Венеції в нас було всього півдня. І це занадто мало часу, аби повністю розглянути всі унікальні місцини міста. Хоча, я вважаю, що як для незапланованої і зовсім спонтанної поїздки, це було дуже круто. І можу зауважити, що це тільки початок. Тому незабаром очікуйте чергову порцію замальовок про Пассау. Повірте, там ще стільки всього цікавого.

  Завжди Ваша, Татка Михнюк

A SUPERFOOD SMOOTHIE | ПОЛУНИЧНЕ СМУЗІ ДЛЯ БАДЬОРОГО РАНКУ

Приємне весняне сонечко, прохолодний вітер та більш легкий одяг означає тільки одне - довгожданний прихід весни, тепла, гарної погоди. Проте трапляється, що різка зміна погоди, післязимовий авітаміноз та в деякій мірі особисте ігнорування власного здоров'я може негативно вплинути на людський організм. Як правильно діяти в такій ситуації, враховуючи факт постійної зайнятості та недостатньої кількості вільного часу?!

Однією з найбільш можливих та досить важливих речей, яку кожен може зробити, це самостійно та регулярно живити свій організм необхідними поживними речовинами. З особистого досвіду можу сказати, що найкращим варіантом для мене в такій ситуації стало ранкове смузі. Уявіть, яка кількість поживних речовин міститься в одній скланці такого напою.

Навіть якщо хтось не великий фанат фруктів чи зелені, смузі змусить задуматись про протилежний бік цього всього процесу та допоможе максимально швидко вмістити у свій організм велику кількість поживних елементів.

Одним із основних елементів даного смузі являється вівсянка, яка містить достатню кількість корисних вуглеводів, що так необхідні під час прийому сніданку.  Не менш важливим компонентом є шпинат, багатий на білки, органічні та неорганічні кислоти, каротин. Йогурт наповнює смузі пробіотичними бактеріями, що укріплюють імунну систему та захищають організм від застуди та грипу.

Останнім часом мені дуже подобається саме так починати свій день - зі смузі, особливо з льодом (або замороженими ягодами), що бадьорить тебе, ніби ранковий контрасний душ. Тому сьогодні я ділюсь і з вами своєю ще однією причиною полюбити ранки.

Рецепт

• 2-3 столові ложки вівсянки (я додаю сиру крупу, хоча можна і відварити)
• невелика жменя листя шпинату
• 250 г натурального йогурту (в мене соєвий з йогуртовими культурами, кальцієм та вітамінами)
• 1 банан
• декілька середніх ягід замороженої полуниці, що замінить нам відразу два складники: ягоди та лід
• невелика кількість молока, щоб досягти ідеальної консистенції смузі (я використовую мигдальне молоко)
• все кладемо до чаші блендера та змішуємо до потрібної консистенції. 

Тепер можна насолоджуватись приємним охолоджуючим смузі. І нехай ваші ранки будуть бадьорішими, а здоров'я - міцнішим. Смачного!

Завжди ваша, Татка Михнюк

GOOD NEWS.BLOG UPDATES | PREFER ПОВЕРТАЄТЬСЯ

  Хто чекав (а я сподіваюсь, що такі люди все ж таки є) - ловіть новину: PREFER повертається, а я - разом з ним. Так, знаю, що я надто довго тут не з'являлась і немає мені прощення за таке, але на те були деякі причини і сьогодні я хочу поговорити тут про декілька новин відразу. Тому, кому цікаво - читайте далі.

  Ну, що ж. Важко повірити, але на вулиці кінець березня і весна взяла все у свої володіння. Пам'ятається мені, що я давала собі обіцянку не закидати блог і поповнювати його частіше "смачними" темами, цікавими новинками та все ж тими своїми домашніми розповідями. Але не сталось так, як гадалось. Два місяці в мене не доходили руки до цього діла, не було натхнення щось фотографувати, потім намагатись щось обробляти, писати цікаві тексти, редагувати... А я не дуже люблю робити все, так сказати, "для галочки". Мене ще з дитинства навчали одного правила: "якщо взався щось робити, то будь добрим, доводь все до толку" ©Тато і мама.

  Воно б все нічого і можна себе десь змусити, десь натиснути на те натхнення, але ж закиди від знайомих на мотив "Ну, як там твоє блогерство?" чомусь в деякій мірі змушують замислитись, чи варте воно того... І, довго розмірковуючи, я зробила для себе висновок: я нікого не змушую читати ці тексти, я просто роблю те, що мені в задоволення, вчусь на своїх помилках, аналізую той контент, що є і що я можу зробити ще для вдосконалення, і, нарешті, ділюсь думками, знахідками чи лайфхаками з тими, кому це дійсно цікаво. Здається, що на це поки табу ніхто не вводив. Тому не будемо довго про нудне і нецікаве та перейдемо зрештою до новин.

  Перша і, напевно, найбільш явна новина - це дещо змінений дизайн всього блогу. Я давно хотіла змін, шукала те, що мені подобається, але знову ж таки, все вимагає часу, терпіння та Його Величності - натхнення. Зарашній дизайн - це щось схоже на те, що я очікую від даного блогу. Проте ще багато дрібниць та деталей чекають своєї реалізації. То ж є над чим працювати.

  На протязі двох місяців в мене було достатньо часу подумати про стиль свого письма. Я б хотіла, щоб люди, заходячи на мій блог, ніби потрапляли до мене в гості: відчували всю ту домашню атмосферу та, залишаючи сторінки сайту, хотіли черговий раз повернутись сюди. Тому - тут мінімум видуманого, максимум - із реального життя. Це, власне, новина номер 2.

  А на останок - новина не зовсім про блог, а скоріше - про мене. Хто слідкує за моїм інстаграмом, то й знає, що незабаром я планую в Україну всього на декілька днів. (Ох, я так скучила за домом 😓) І з цього приводу приберегла для своїх читачів декілька сюрпризів. Але про це згодом. Тому, не губіть мене в цьому великому віртуальному світі. 

  На такій ноті завершу сьогоднішні бложні посиденьки. Проте цього разу обіцяю не пропадати на два місяці і вже найближчим часом порадувати новим постом тут. Повірте, я приберегла достатньо чого цікавого.

Завжди ваша, Татка Михнюк