Писати про подорожі - завдання не із простих. Я ще тільки вчусь і лише читачу буде видно, чи виходить в мене насправді.
Зміни в блозі не пройдуть мимо рубрик. І тому, від сьогоднішнього дня в Prefer діє постійна "колонка" (все того ж автора 😊) - TRAVEL NOTES, де будуть з'являтись статті-нотатки про нові побачені місця.
Я вже писала на таку тему, але цього разу хотілося б менше диктувати історичні факти чи походження, більше - про власні спостереження, емоції та відчуття. Звідси і назва - нотатки з подорожей. То ж почнемо?!
Минулі вихідні пролетіли з неймовірною швидкістю. І це, з одного боку, трохи насторожує, як швидко може пролітати час, а з другого боку - це неймовірно круто, адже немає коли сумувати. А щось нове побачене завжди приносить море задоволення, захоплення, натхнення.
Особливих планів в нас на неділю не було, але й сидіти вдома в таку погоду так не хочеться. І ми махнули в сусіднє місто - Пассау. Аби швидко дістатись цілі і з користю витратити свій вільний час.
Чесно кажучи, я не сподівалась отримати якісь особливі враження. Думала, що це просто чергове баварське містечно з фахверковими будиночками, ратушею в центрі та черговими м'ясними лавками із запеченими рульками та традиційними ковбасками. Але, як виявилось, я черговий раз впевнилась, що кожне місто унікальне і має свої так звані "гачки", якими чіпляє твою цікавість ще надовго.
Місто зустріло нас приємним весняним сонцем, пахучими квітами та прохолодним вітром з Дунаю. Колоритні жителі міста заполонили всі вузенькі вулички старого Пассау, підставляючи свої щоки сонцю та насолоджуючись кавою від місцевих баріста. Місто живе. І це найбільше западає мені в душу.
Але чим же мені ще запам'ятається Пассау?!. Подивимось:
Першим і, мабуть, найважливішим фактом про те, що це - "місто на трьох річках" - die Stadt am drei Flüssen. Не дивно, що всі місцеві (і, скоріше всього, не тільки місцеві) люди називають Пассау баварською Венецією. Адже саме в Пассау в одному місці, на Драйфлюсе-Ек, сходяться одразу три річки - Дунай, Інн та Ільц. І з цього місця Дунай прямує ще через десять країн: Німеччина, Австрія, Словакія, Венгрія, Хорватія, Сербія, Болгарія, Румунія, Україна та Молдавія. Вражає, чи не так? Але ще більше захоплює явно помітна межа, де змішуються різного відтінку води згаданих річок.
Наступний "гачок" Пассау, що мене зачепив, це кафедральний собор Святого Стефана та найбільший (третій у світі) орган. О, я навіть не можу описати свого захоплення. Таке варте уваги в будь-якому разі.
На превеликий жаль, фотографувати в соборі було заборонено, тому тут залишу "вкрадене" з просторів інтернету фото соботу. З травня-місяця в соборі можна буде послухати гру на органі. Я вже очікую той час і з першою можливістю ми вирушимо в Пассау знову.
Ну, і на десерт - університет Пассау. Ми декілька годин прогулювались двориками університету і я з легкою душею зізнаюсь, що в мене виникло непереборне бажання вдаритись в науку ще раз.😂Без зайвих жартів, в такому універі гріх не вчитись.
Шкода, що на відвідини баварської Венеції в нас було всього півдня. І це занадто мало часу, аби повністю розглянути всі унікальні місцини міста. Хоча, я вважаю, що як для незапланованої і зовсім спонтанної поїздки, це було дуже круто. І можу зауважити, що це тільки початок. Тому незабаром очікуйте чергову порцію замальовок про Пассау. Повірте, там ще стільки всього цікавого.
Завжди Ваша, Татка Михнюк
Комментариев нет
Отправить комментарий