Зустріч з морем... таким лагідним і таким же бурхливим водночас... як би я хотіла передати словами всі ті відчуття, що виникають в душі при такій зустрічі. Як би я хотіла, аби читач був зі мною, щоб бачити моє обличчя, коли я відкрила для себе красу околиць Задару. А ще більше хотілося б поділитись зі всіма цією насолодою від природи, розділити радість того часу, обійняти, здавалося, весь світ, взявшись за руки...
Неймовірно прозора вода, віддінок якої, здається, можна порівняти тільки з казковими і нереальними картинками, тепла галька на березі та розлогі соснові дерева, що, здавалося б, ховають в затінок практично весь світ, а ще "хорватські" цвіркуни, котрі ще більше нагадують про близкість природи. Затишні дворики, вузенькі вулички, доброзичливі люди з сяючими посмішками та непідвладна атмосфера постійного літа - це все Хорватія моїми очима...
Але що я можу сказати в порівнянні з реальними відчуттями. Я лише хотіла прогулюватись пішки, без будь-якого взуття та відчувати тепло берега Адріатичного моря. Хотілось максимально почути землю тієї країни. І цього разу я насолоджувалась природою так довго, скільки було можливості.
Я бродила у своєму химерному платті, яке й платтям не назвеш, по правді кажучи. Але в ньому я почувала себе максимально вільно і тоді воно було дійсно ідеальним як для сонних і дещо свіжих ранків, так і для парких літніх вечорів. Сховавши голову в капелюх, хотілось гуляти по прибережних хвилях довгими днями, надихати думки, заспокоювати душу...
Я затримувала дихання, аби більше насолодитись неймовірною красою, яка вкрала частину мого серця... Я б не хотіла тримати тільки в собі це все, тому ділюсь з тобою, читач, цим зовсім коротким, але, сподіваюсь, натхненним дописом...
Щиро Ваша,
Татка
---- Shop the post ----
THE BAREFOOT ADVENTURER
My heart fills with happiness
inspirations and great feelings every time I meet the sea… so beautiful, peaceful
and so stormy and wild at the same time… Oh, I have an incredible desire to share
all these feelings which appear in my soul at such a meeting with you, my
lovely reader.
I would like the reader
to have witnessed my face when I discovered the beauty of the area surrounding Zadar.
But the biggest of these wishes is the desire to share with all the people this
pleasure from nature, to share the joy of that time, to hug, as it seemed, the whole
world, holding hands…
Incredible pure water,
the color of which, as it seemed, could comparable only with the fantastic and
unreal images, warm pebbles on the shore and vast pine trees that seemed to
hide almost the whole world in their shade, and yet "Croatian"
crickets that are more reminiscent of the proximity of nature. Cozy courtyards, narrow streets,
benevolent people with welcoming smiles and an unaffected atmosphere of
constant summer. That is all about Croatia as to me.
But what can I say when
real meeting gives more better feelings than simple storytelling. I just wanted
to walk around without any boots or flip-flops. I wanted to feel all warmth of Adriatic
seaside. Only wanted to hear the land of that country. And this time I enjoyed
the nature to its fullest.
I wandered in my quirky
dress, which I do not call a dress, to tell the truth. But
in it I felt free as a bird and plus it was really perfect for both sleepy and
somewhat fresh mornings, as well as for stuffy summer evenings. Hiding my head under
a hat, I wanted to walk along the coastal waves all days long, inspiring
thoughts, calming the soul...
I held up my breath to
enjoy the incredible beauty that stole the part of my heart ... I would not
want to keep it all alone, so I share it with you, my dear reader, with this
very short but, I hope, inspiring message...
Sincerely,
Tatka
Комментариев нет
Отправить комментарий