Follow my blog with Bloglovin
Сидячи у затишній маленькій квартирі, я ніколи не могла подумати, що я далеко не домашня людина. Я виросла в невеличкому селі, де просто неймовірна природа, не полюбити яку було б тяжко навіть при 100% ігноруванні всього оточуючого. Але я й не усвідомлювала, що можна бути закоханим у красу природи по самі вуха.
Та це виявилось більше, ніж можливо! Можливо дізнатись, яке ж насправді на смак відчуття, коли повністю перехоплює дух, коли від побаченого ти просто не можеш знайти підходящих слів, аби описати все, що засіло десь глибоко в душі.
Я, виявляється, обожнюю гори. І, як виявилось, я зрозуміла це далеко не при першій нашій зустрічі. Знадобилось декілька таких побачень, аби повністю усвідомити, що саме надихає твоє серце.
А моя пристрасть - це коли в неймовірній гармонії поєднуються в фантастичну картину велич гір та спокій дзеркального озера. Ось тут і повністю зникає мій словниковий запас і я не можу підібрати достатньо правильних слів, аби описати достовірно всі сторони цієї краси.
Писати про історію походження, виникнення чи ще щось в такому роді - це не про мене. З цим завданням насправді вправно справляється Вікіпедія. А от спробувати описати враження та показати декілька відзнятих кадрів я все ж таки спробую.
Отже, уявіть собі ситуацію: звичайний вихідний день, чудова погода і шалене бажання десь втікти так і проситься на волю. В таких випадках ні я, ні мій чоловік довго не вагаємось, а просто кидаємо фотоапарат в рюкзак і швидко в авто до першого можливого і поки ще не відвіданого пункту призначення. Зізнатись чесно - це кайф, коли є така можливість відвідувати все більше нових місць.
Пунктом призначення цього разу було найглибше озеро Баварії - Кьонігзее (українькою - Королівське озеро). Хоча, як виявилось пізніше, назва даного озера аж ніяк не пов'язана з королями чи королівствами. Саме в історичних джерелах вказано, що озеро було названо на честь Святого Варфоломея, покровителя альпійських фермерів. Як на мене, трохи не логічно, проте - з історією не сперечаються...тим більше - баварською 😊
Почати свою подорож неймовірним озером може кожен, прибувши в місто Шьонау-ам-Кьонігзее. Маленька ремарка: саме в цьому містечку, а якщо бути точніше, то високо в горах, знаходиться славнозвісне Орлине Гніздо (Kehlsteinhaus) або іншими словами просто дача Гітлера. Не багато не мало, але такий собі "чайний" будиночок побудований на висоті 1834м над рівнем моря. В мене, якщо чесно, вже паморочиться голова...
Але сьогодні - про Кьонігзее. На причалі, як завжди, потрібно купити білет на човен, вартість якого на повну поїздку і назад складає приблизно 18Є на людину. Після того, потрібно, власне, дочекатись своєї черги та вмоститись зручніше на човні, адже подорож триває більше 20 хвилин.
Дуже цікавий факт, що з 1909 року по Кьонігзее плавають тільки на електромоторних човнах з ціллю ненашкодити чистоті води. Як на мене, це один із доволі привабливих "гачків", що чіпляють сучасного туриста. В цьому житті варто спробувати все - навіть плавати на електромоторних човнах. 😊
Крім того, якщо ви самі вправно справляєтесь з човником "на двох" з веслами - ласкаво просимо! Берете в оренду одного такого красеня і ваша подорож набуває ще кращого забарвлення.
Але повернемось до "електричних" човнів. Якщо подивитись на карту вище, то можна наглядніше зрозуміти, як проходить екскурсія.
Подорож починається з верхівки карти - Abfahrt der Boote. Людей було доволі багато, але згодом я зрозуміла, що на причалі був лише початок.
Пропливши третину шляху, човен зупиняється десь неподалік найглибшої точки озера та скелі Kesselwand, що дійно нагадує рівну стіну. Спочатку тебе охоплює дещо незрозуміле відчуття: ти ніби щасливий, бо навколо просто неймовірна краса гір і дзеркальна вода, що від великої глибини здається насиченого смарагдового кольору. Та коли ти усвідомлюєш, що ти стоїш посеред озера і під тобою глибина приблизно в 200 метрів, мимоволі починає закрадатися підступний страх і трішечки паніки.
Але! Для чого ж насправді роблять цю зупинку, так це для музичного ехо. Музикант з трубою стає майже на виході з корабля аби заграти мелодію. І за рахунок тамтешнього каньйону заграна мелодія повторюється декілька разів, по мірі віддаляючись від початкової точки. На перший погляд це може здатися непримітною дрібницею. Та насправді, такі дрібниці і формують загальне враження від побаченого.
Наступна зупинка - Римсько-католицька паломницька церква Св. Варфоломея. Тут кожен може прогулятися вздовж берега озера, побродити по прохолодній воді, що власне я і зробила, або ж взагалі влаштувати собі міні-причал та скупнутись в "королівських" водах Баварії. Але це не єдині забави на даній зупинці. Тут також є традиційний баварський ресторанчик, де можна поласувати ковбасками та пивом, а також спробувати смачну рибку й інші місцеві делікатеси. Обов'язково потрібно заглянути до головного визначного місця Кьонігзее, а саме до церкви Св. Варфоломея.
Є ще один доволі цікавий історичний факт про цю природну місцину. Насправді вода в Кьонігзее дуже холодна і небагата на поживні речовини, і вона населена лише невеликою кількістю видів риб, головним чином лососевим, але також Lota lota, європейськими окунями (Perca fluviatilis), євразійськими видами (Phonxinus phonxinus), європейськими бичками (Cottus gobio) та північними щуками (Esox lucius).
І тут в 1976 році був схоплений справжній зразок монстра риби. Ця гігантова форель мала довжину 1,25 м, об'єм 80 см і неймовірну вагу 27,5 кг. Це навіть трохи важче, ніж світовий рекорд для північної щуки вагою 25 кг. Саме скелет цієї величезної форелі зараз виставляється в ресторані у Свято-Бартоломе біля знаменитої церкви з такою ж назвою, яка розташована на базі Вітзмана. Щоб побачити трошки більше і детальніше цю рибинку натисніть тут.
Писати про красу місцевих гір можна вічно і без упину, але ми продовжуємо нашу подорож. І тут є два варіанти: перший, дочекатись чергового човна і допливти до станції Саллет, та другий, якщо ви завчасно спланували свою подорож та озброїлись зручним спортивним взуттям і тростиною для прогулянок горами, можна здійснити пішу ходу дикими стежками. Нас дуже приваблював другий варіант, та за браком часу і спортивного взуття ми все-таки дочекались наступного човна і дістались місця призначення, де нас чекало ще одне озеро - Оберзее (Obersee).
І це, скажу я вам, справжня знахідка, яку варто побачити хоч раз в своєму житті. Тут я особливо вдаватись в подробиці не стану. Пропоную просто переглянути декілька знімків, що я встигла тоді зробити. Думаю, з фото буде зрозуміло, чому я й досі в такому захваті від тієї поїздки.
Як бувалий турист, що вчиться на своїх помилках, я б хотіла дати декілька порад, аби ваша подорож була ще більш вражаючою і пройшла з комфортом.
Отже, мої 7 з половиною порад для вдалої поїздки на Кьонігзее:
1) Обирайте для себе найзручніше взуття. Найкращим варіантом будуть легкі кросівки. З ними ви зможете пересуватись швидше і ноги будуть не такі втомлені після завершення подорожі.
2) Завжди пам'ятайте, що баварці - дуже ранні люди: вони починають свій день до 6 ранку і так само рано його завершують. Тому останній човен зі станції Саллет відбуває о 18:10. Якщо не встигнете, можливо, доведеться приєднатися до альпійських корівок.
3) Туристів тут дуже і дуже багато! Тому плануйте свою мандрівку завчасно і зі значним запасом часу на все, якщо ви хочете встигнути скрізь і побачити максимально багато за один раз.
4) Візьміть з собою все для купання (якщо подорожуєте літом). Коли ж ще випаде така нагода скупнутись в королівських водах найглибшого озера Баварії?
5) Не забувайте про фотоапарат - навіть байдужа до цього людина захоче знімати ті красоти. Повірте, це правда.
6) Візьміть з собою термос з чаєм і сплануйте свій час так, аби встигнути випити свій чай на березі Оберзее. Це не зрівняється ні з одним рестораном. Тим більше там є спеціально для цього відведені місця.
7) Залиште лишні три євро спеціально для того, аби купити там підсвічник з великого кристалу солі. Нічого особилового, та такий підсвічник тепер хочуть лизнути всі наші гості. 😁
7 з половиною) не випускайте деталі - інколи вони варті більшого, ніж вся поїздка загалом!
Гарної вам подорожі, друзі! А ми зустрінемось дуже скоро, в наступному моєму
дописі!
Щиро ваша,
Татка.
Крім того, якщо ви самі вправно справляєтесь з човником "на двох" з веслами - ласкаво просимо! Берете в оренду одного такого красеня і ваша подорож набуває ще кращого забарвлення.
Але повернемось до "електричних" човнів. Якщо подивитись на карту вище, то можна наглядніше зрозуміти, як проходить екскурсія.
Подорож починається з верхівки карти - Abfahrt der Boote. Людей було доволі багато, але згодом я зрозуміла, що на причалі був лише початок.
Пропливши третину шляху, човен зупиняється десь неподалік найглибшої точки озера та скелі Kesselwand, що дійно нагадує рівну стіну. Спочатку тебе охоплює дещо незрозуміле відчуття: ти ніби щасливий, бо навколо просто неймовірна краса гір і дзеркальна вода, що від великої глибини здається насиченого смарагдового кольору. Та коли ти усвідомлюєш, що ти стоїш посеред озера і під тобою глибина приблизно в 200 метрів, мимоволі починає закрадатися підступний страх і трішечки паніки.
Але! Для чого ж насправді роблять цю зупинку, так це для музичного ехо. Музикант з трубою стає майже на виході з корабля аби заграти мелодію. І за рахунок тамтешнього каньйону заграна мелодія повторюється декілька разів, по мірі віддаляючись від початкової точки. На перший погляд це може здатися непримітною дрібницею. Та насправді, такі дрібниці і формують загальне враження від побаченого.
Наступна зупинка - Римсько-католицька паломницька церква Св. Варфоломея. Тут кожен може прогулятися вздовж берега озера, побродити по прохолодній воді, що власне я і зробила, або ж взагалі влаштувати собі міні-причал та скупнутись в "королівських" водах Баварії. Але це не єдині забави на даній зупинці. Тут також є традиційний баварський ресторанчик, де можна поласувати ковбасками та пивом, а також спробувати смачну рибку й інші місцеві делікатеси. Обов'язково потрібно заглянути до головного визначного місця Кьонігзее, а саме до церкви Св. Варфоломея.
Є ще один доволі цікавий історичний факт про цю природну місцину. Насправді вода в Кьонігзее дуже холодна і небагата на поживні речовини, і вона населена лише невеликою кількістю видів риб, головним чином лососевим, але також Lota lota, європейськими окунями (Perca fluviatilis), євразійськими видами (Phonxinus phonxinus), європейськими бичками (Cottus gobio) та північними щуками (Esox lucius).
І тут в 1976 році був схоплений справжній зразок монстра риби. Ця гігантова форель мала довжину 1,25 м, об'єм 80 см і неймовірну вагу 27,5 кг. Це навіть трохи важче, ніж світовий рекорд для північної щуки вагою 25 кг. Саме скелет цієї величезної форелі зараз виставляється в ресторані у Свято-Бартоломе біля знаменитої церкви з такою ж назвою, яка розташована на базі Вітзмана. Щоб побачити трошки більше і детальніше цю рибинку натисніть тут.
Писати про красу місцевих гір можна вічно і без упину, але ми продовжуємо нашу подорож. І тут є два варіанти: перший, дочекатись чергового човна і допливти до станції Саллет, та другий, якщо ви завчасно спланували свою подорож та озброїлись зручним спортивним взуттям і тростиною для прогулянок горами, можна здійснити пішу ходу дикими стежками. Нас дуже приваблював другий варіант, та за браком часу і спортивного взуття ми все-таки дочекались наступного човна і дістались місця призначення, де нас чекало ще одне озеро - Оберзее (Obersee).
І це, скажу я вам, справжня знахідка, яку варто побачити хоч раз в своєму житті. Тут я особливо вдаватись в подробиці не стану. Пропоную просто переглянути декілька знімків, що я встигла тоді зробити. Думаю, з фото буде зрозуміло, чому я й досі в такому захваті від тієї поїздки.
Як бувалий турист, що вчиться на своїх помилках, я б хотіла дати декілька порад, аби ваша подорож була ще більш вражаючою і пройшла з комфортом.
Отже, мої 7 з половиною порад для вдалої поїздки на Кьонігзее:
1) Обирайте для себе найзручніше взуття. Найкращим варіантом будуть легкі кросівки. З ними ви зможете пересуватись швидше і ноги будуть не такі втомлені після завершення подорожі.
2) Завжди пам'ятайте, що баварці - дуже ранні люди: вони починають свій день до 6 ранку і так само рано його завершують. Тому останній човен зі станції Саллет відбуває о 18:10. Якщо не встигнете, можливо, доведеться приєднатися до альпійських корівок.
3) Туристів тут дуже і дуже багато! Тому плануйте свою мандрівку завчасно і зі значним запасом часу на все, якщо ви хочете встигнути скрізь і побачити максимально багато за один раз.
4) Візьміть з собою все для купання (якщо подорожуєте літом). Коли ж ще випаде така нагода скупнутись в королівських водах найглибшого озера Баварії?
5) Не забувайте про фотоапарат - навіть байдужа до цього людина захоче знімати ті красоти. Повірте, це правда.
6) Візьміть з собою термос з чаєм і сплануйте свій час так, аби встигнути випити свій чай на березі Оберзее. Це не зрівняється ні з одним рестораном. Тим більше там є спеціально для цього відведені місця.
7) Залиште лишні три євро спеціально для того, аби купити там підсвічник з великого кристалу солі. Нічого особилового, та такий підсвічник тепер хочуть лизнути всі наші гості. 😁
7 з половиною) не випускайте деталі - інколи вони варті більшого, ніж вся поїздка загалом!
Гарної вам подорожі, друзі! А ми зустрінемось дуже скоро, в наступному моєму
Щиро ваша,
Татка.
Комментариев нет
Отправить комментарий