Хочеться писати
про осінь... Про цьогорічну осінь... Чому? Для чого? – періодично запитуєш сама
себе і безрезультатно намагаєшся шукати відповідь... Витрачаєш час на
беззмістовні пошуки, носиш нікому не потрібні думки, витрачаєш дорогоцінні
хвилини на безглузді роздуми у власній голові, так і не написавши ні однієї
стрічки про цю осінь... Безглуздо, згодна. Безглуздо, як і цей пустий текст.
Знаєте, що саме я люблю в осені? Ну, це, звісно, навряд, адже я часто задаю це питання сама собі.
Звісно, коли на вулиці легке тепло і сонце грається ледь відчутним промінням у тебе на щоках, таку осінь зовсім просто любити. І тоді зовсім просто бути мрійником в осінньому мареві та ще легше розповідати про це все оточуючим...
Та я ловлю себе на думці, що мені подобається і ще один факт осені: коли дощ на вулиці стіною, коли вітер продуває тебе аж до кісток і твій капелюх раз по раз просто летить геть з твоєї змерзлої голови, коли очі повні сліз від того самого вітру, а волосся схоже на велику розкудлану шапку, коли сіре небо змушує тебе згадати більш тепліші в будь-якому сенсі дні...
Осінь - це час любити й ненавидіти... Я намагаюсь більше гуляти. І протягом останніх двох тижнів виходило влаштовувати побачення з природою лише в шторм. Хотілося швидше сховатить в затишний і теплий будинок, але тебе захоплює той свіжий запах осіннього дощу. Це, мабуть, один із тих запахів, що приносить заспокійливі думки про минуле чи про те, що все тільки починається. І ти вже не завертаєш увагу на розкудлане волосся на твоїй голові і зграблі від холоду руки. І вітер пронизує тебе аж до кісток, намагаючись загнати тебе додому. Але мене затримав той ансамбль кольорів. Є в них щось своє, особливе та приємне. А тоді ти знову повертаєшся в свій затишний домашній куточок, де панує атмосфера ще більш чогось приємного та до найменших дрібниць свого, домашнього. До повної картини не вистачає лише тільки ковдри, запашного чаю з корицею, 100% головності всіх потрібних і не дуже справ, спокою, тепла.
Я завжди так роблю після чергових прогулянок. У людини повинен бути час на роздуми, на прогулянки, на цю осінь. О, я люблю цю осінь. Серйозно! Тим більше, вона дарувала стільки золота всім нам в цьому році.
Якщо комусь сумно цієї осені і якщо ви зайшли до мене на цю сторінку, я все ж приготувала для вас декілька корисних пунктів, які так чи інакше змусять вас віднайти потаємні почуття до золотолистої дами.
1) ЧАЙ: знайдіть свій улюблений чай, який нагадує вам лише приємні моменти життя.
2) Безрозмірний максимально теплий джемпер: і тут вже не важливо скільки насправді йому років, куплений він вчора чи подарований хрещеною на один із "дитячих" днів народження (повірте, в мене такий є). Тут важливо лише максимальне тепло!
3) КНИГА: знаєте, є такі книги, що точно заслуговують називатися "осінніми". Я особисто гріюсь "Теплими історіями" Надійки Гербіш. Дякую, мамо, що підказала.
4) Знайдіть свою улюблену осінню ЧАШКУ: чай ніколи не буде смакувати так, як із улюбленої чашки.
5) МУЗИКА: тут особливо і коментувати не варто. Тут моя осіння меланхолія.
4) Знайдіть свою улюблену осінню ЧАШКУ: чай ніколи не буде смакувати так, як із улюбленої чашки.
5) МУЗИКА: тут особливо і коментувати не варто. Тут моя осіння меланхолія.
6) Пряний ГЕЛЬ для душу.
7) СВІЧКИ: немає нічого кращого за затишний дім зі свічками. А якшо додати аромати кориці і ванілі - осінь 100% стане теплішою.
8) ФІЛЬМ: знайдіть свій осінній фільм, який буде асоціюватись у вашій голові тільки з осінню.
7) СВІЧКИ: немає нічого кращого за затишний дім зі свічками. А якшо додати аромати кориці і ванілі - осінь 100% стане теплішою.
8) ФІЛЬМ: знайдіть свій осінній фільм, який буде асоціюватись у вашій голові тільки з осінню.
Крім того, я з радістю поділюсь зі всіма своїм минулорічним постом про осінню хандру. Просто клікни далі і насолоджуйся ще однією порцією моєї присанини (Тиць!)
Осінь переживається легше, коли ви оточуєте себе приємними запахами, вкриваєтесь теплими ковдрами та кутаєтесь в зручні та дещо неосяжні светри. Для мене це працює стовідсотково! Більше того, це все так покращує розумовий комфорт. Я однозначно це люблю!
Щиро Ваша,
Татка
I want to write about autumn ... About this autumn ... Why? What for? - You ask yourself from time to time and endlessly try to look for an answer ... Spend time on useless search, bearing useless thoughts, you spend precious minutes on senseless reflections in your own head, and without writing a single line about this autumn ... Senseless, agree. It is senseless, just like this pointless text.
Do you know what I love in the autumn? Well, this, of course, is unlikely, because I often ask this question myself.
Of course, when the air is tander outside and the sun is playing with its tangible rays on your cheeks, this autumn is easy to love. And then it so easy just to become a dreamer in the autumn mare and even easier to talk about it all around ...
But I find myself thinking there is one more thing I like in the fall: when the rain in the street is a wall when the wind blows you through up to the bones and your hat once and for all just flies away from your frozen head, when your eyes are full of tears from that very wind, and the hair resembles a large squat hat, when the gray sky makes you remember more warmer in any of its sense day...
Autumn is time to love and hate ... I am trying to walk more. And during the last two weeks it have only managed to arrange a date with nature only in a storm. From my first step outside I wanted to hide quickly in a cozy and warm house, but all the same I was captured by the fresh smell of autumn rain. This is probably one of those smells that bring calming thoughts about the past or whisper that everything is just beginning. And you are no longer paying any attention to the squashed hair on your head and the frost and wind beaten hands. And the wind pierces you to the bones, trying to get you home. But I was detained by that ensemble of colors. There is something in them, special and pleasant. And then you come back to your cozy home with its atmosphere of something even more pleasant and to the smollest deails your own. The picture to be complete lax only blankets, fragrant tea with cinnamon, 100% completion of all necessary and not so necessary things, calmnes, warmth.
I always do this after regular walks. A person must have time for reflection, for walks, for this fall. Oh, I love this autumn. Seriously! Moreover, she gave so much gold to all of us this year.
Whether someone is sad this autumn or you are half way through this post, notwithstanding the reason I have prepared for you some useful tips that will guide you through your way to be ambraced by some secret feelings to the golden lady in one way or another.
1) TEA: Find your favorite tea, which reminds you of pleasant moments only.
2) Boundless maximally warm sweater: and here it does not matter how old it really is, wasit bought yesterday or presented for one of the "baby" birthdays (believe me, I have one). Only the total warmth is important here!
3) BOOK: you know, there are such books that exactly deserve to be called "autumn" ones. I'm personally warming up with "Warm Stories" by Nadia Gerbish. Thanks, Mom, for the prompted.
4) Find your favorite fall MUG: Tea will never taste the same in your favorite cup.
5) MUSIC: not worth commenting at all. Here is my autumn melancholy.
6) Spice shower GEL.
7) CANDLES: There is nothing better than a cozy home with candles. And you can add flavors of cinnamon and vanilla - the autumn will be 100% warmer.
8) FILM: Find your autumn movie, which will be associated in your head only with autumn.
In addition, I will gladly share with all my last year's posts about the autumn blues. Just click and enjoy another portion of my writing (Click!)
Autumn can be gone through easier when you are surrounded with pleasant smells, covered with warm blankets and grown into comfortable and somewhat vast sweaters. For me it works one hundred percent! Moreover, all this boosts mental comfort. I definitely love it!
I want to write about autumn ... About this autumn ... Why? What for? - You ask yourself from time to time and endlessly try to look for an answer ... Spend time on useless search, bearing useless thoughts, you spend precious minutes on senseless reflections in your own head, and without writing a single line about this autumn ... Senseless, agree. It is senseless, just like this pointless text.
Do you know what I love in the autumn? Well, this, of course, is unlikely, because I often ask this question myself.
Of course, when the air is tander outside and the sun is playing with its tangible rays on your cheeks, this autumn is easy to love. And then it so easy just to become a dreamer in the autumn mare and even easier to talk about it all around ...
But I find myself thinking there is one more thing I like in the fall: when the rain in the street is a wall when the wind blows you through up to the bones and your hat once and for all just flies away from your frozen head, when your eyes are full of tears from that very wind, and the hair resembles a large squat hat, when the gray sky makes you remember more warmer in any of its sense day...
Autumn is time to love and hate ... I am trying to walk more. And during the last two weeks it have only managed to arrange a date with nature only in a storm. From my first step outside I wanted to hide quickly in a cozy and warm house, but all the same I was captured by the fresh smell of autumn rain. This is probably one of those smells that bring calming thoughts about the past or whisper that everything is just beginning. And you are no longer paying any attention to the squashed hair on your head and the frost and wind beaten hands. And the wind pierces you to the bones, trying to get you home. But I was detained by that ensemble of colors. There is something in them, special and pleasant. And then you come back to your cozy home with its atmosphere of something even more pleasant and to the smollest deails your own. The picture to be complete lax only blankets, fragrant tea with cinnamon, 100% completion of all necessary and not so necessary things, calmnes, warmth.
I always do this after regular walks. A person must have time for reflection, for walks, for this fall. Oh, I love this autumn. Seriously! Moreover, she gave so much gold to all of us this year.
Whether someone is sad this autumn or you are half way through this post, notwithstanding the reason I have prepared for you some useful tips that will guide you through your way to be ambraced by some secret feelings to the golden lady in one way or another.
1) TEA: Find your favorite tea, which reminds you of pleasant moments only.
2) Boundless maximally warm sweater: and here it does not matter how old it really is, wasit bought yesterday or presented for one of the "baby" birthdays (believe me, I have one). Only the total warmth is important here!
3) BOOK: you know, there are such books that exactly deserve to be called "autumn" ones. I'm personally warming up with "Warm Stories" by Nadia Gerbish. Thanks, Mom, for the prompted.
4) Find your favorite fall MUG: Tea will never taste the same in your favorite cup.
5) MUSIC: not worth commenting at all. Here is my autumn melancholy.
6) Spice shower GEL.
7) CANDLES: There is nothing better than a cozy home with candles. And you can add flavors of cinnamon and vanilla - the autumn will be 100% warmer.
8) FILM: Find your autumn movie, which will be associated in your head only with autumn.
In addition, I will gladly share with all my last year's posts about the autumn blues. Just click and enjoy another portion of my writing (Click!)
Autumn can be gone through easier when you are surrounded with pleasant smells, covered with warm blankets and grown into comfortable and somewhat vast sweaters. For me it works one hundred percent! Moreover, all this boosts mental comfort. I definitely love it!
Комментариев нет
Отправить комментарий