Якби мене спонтанно запитали зараз, чи варто вирушати в Пулу на літню відпустку, то я б довго сумнівалась з відповіддю. Оскільки враження залишились неоднозначні. Чому саме так сталось і що дійсно я думаю про хорватське місто Пула спробуємо розібратись у сьогоднішніх нотатках подорожуючого.
Хорватські замальовки
Любов до Хорватії, а особливо до її морських берегів, сталась ще влітку 2017-го. І тут, якщо чесно, точно не відомо, чи то було просте захоплення морем через спонтанну зустріч зі стихією після довготривалої перерви, чи то дійсно любов з першого погляду. Як там було насправді, історія замовчує. А от серпень 2018-го знову асоціюється в мене з Адріатикою.
Другий рік підряд ми не витрачали особливо часу на підготовку до морського відпочинку. Тут все можна описати однією фразою: "Бачу ціль - не бачу ніяких перепон!". Знаєте, це добре хоча б тому, що ми швидкими темпами зібрались на довгоочікуваний відпочинок, що, сподіваюсь, сподобавсь і нашим компаньйонам.
Але ж, я думаю, вам стане цікаво, чому всупереч своїм сумнівам я двічі обираю Хорватію для завершення літнього сезону. І я тут все розповім, обіцяю. Та, забігаючи наперед, скажу, що цю країну можна любити хоча б за те, що там просто є чисте море! А ще - скелясті пляжі, величезні сосни-парасольки, непогане хорватське пиво і стабільна сонячна погода. Але я не можу їй (країні) пробачити відсутність неосяжних гір свіжих морепродуктів на місцевих прилавках чи торгових точках. Хорватія, як так???
Встигнути все
Ми прилетіли в Німеччину з України цього разу не самі, чому я була несказанно рада. Бо ж чекала українських рідних гостей у нашому другому домі майже два роки. А тут - сталося! Ми успішно провели відпустку вдома і приїхали знову додому у чергову відпустку. "З корабля - на бал", не іначе.
В нас передбачалось два тижні на "встигнути все": хотілось показати максимум за мінімальний проміжок часу. Ну, і як же тут без моря. Тому заплановане перебування гостей в Німеччині з чортирнадцяти днів за один прекрасний літній вечір скоротився відразу на тиждень. Спитаєте чому? Всьому виною море.
Пула. Добре і недобре
Ми жили на окраїні міста Пула. До центру нам можна було дістатись на авто всього за 20 хв. І це було добре, зважаючи на те, що з парковками в самій Пулі не дуже і місто достатньо завантажене. Я не люблю такого навіть у звичайному житті, не кажучи вже про відпочинок.
Більшість свого часу в Хорватії ми насолоджувались морем і, власне, відпочинком. Але не побачити Пулу ми не могли. То ж, коли наші кісточки були достатньо нагріті на сонечку і бажання знайти пригоди на свою голову взяли верх, ми таки викроїли час на це античне місто.
І наше знайомство з Пулою розпочалось, на жаль, не з її визначних місць чи старої частини міста, і навіть не з порту чи вузеньких вуличок серед архітектурно-вичурних будинків, а з довготривалого і виснажливого пошуку місця парковки. Через 40 хв після того, як ми нарешті проштовхались через затяжні пробки та знайшли, здавалось, всього одне-єдине доступне вільне місце десь посеред невідомої вулиці, наші пригоди, як виявилось, тільки розпочались. Наступним квестом стала спроба заплатити за те омрієне паркомісце. І все було б дуже добре, якби паркомат приймав карти чи хоч паперові купюри. Але ж не все так просто в цьому світі. Зайшовши в магазин, аби розміняти тамтешні гроші на монети, нам запропонували щось придбати, бо інші транзакції з грошима в них не відбуваються. Спроба виявилась провальною, бо після покупки, на жаль, нам таки довелось шукати додатково банкомат.
Серед десяти доступних в тій місцевості банкоматів працював лише один і найвіддаленіший від нас. Можна тепер тільки уявити наш настрій після такого випробування долі. Проте ми не здались і вже через певний час ми вирушили досліджувати омріяну Пулу з її амфітеатрами, музеями та древньою історією.
Що подивитись в Пулі?
Пула - одне із тих гарних міст, де можна відчути дух колишньої Римської імперії. І за це я можу щиро рекомендувати дане місто. Вважаю, що один Амфітеатр Пули, побудований в далекому I столітті н. е., в той час, коли Пула була досить великим містом Римської імперії, вартий уваги будь-кого. Ця споруда дійсно вражає. Уявіть собі, що на момент активного використання Арена вміщала 23 тис. чоловік. Цікаво і те, що початкова її версія була повністю дерев'яною, а лише згодом була перебудована і стала кам'яною. Зараз це 6-й за розміром амфітеатр з усіх існуючих у світі.
 |
| Малий театр у Пулі |
Не менш відомий серед туристів і римський Форум в Пулі. Площа біля Форума - пішохідна і має багато затишних кафешок та ресторанів. І, якщо ви знайшли цю площу, тоді поряд зможете натрапити і на Золоті Ворота, і на храм Августа, і на ратушу ХІІІ ст., і на фортецю Каштел, що має венеціанське коріння, що не дивно, адже довгий час Пула була підвладна Венеції. Та це не всі місця, що варто бачити в Пулі. Насправді, це дуже величезне місто з історією, що веде до древніх греків. І, якщо бути уважним, то це місто мало велике значення в ті часи завдяки своєму розміщенню.
Блукати у Пулі по її вузеньких античних вуличках можна протягом довгого часу і кожного разу можна відкривати щось нове і небачене. Того дня ми навмисне заблукали серед тієї суміші античності та сучасності. Ми розглядали будинки, заглядали в магазини солодощів та сувенірів, яких, до речі, там дуже багато, ми навіть рвали майже достиглий інжир з дерев, що дразнили нас плодами із прилеглих двориків. Волею-неволею ми пройшли мимо Археологічного музею, проминули декількома входами до підземних ходів Пули (Zerostrasse) і піднялися на пагорб, з якого можна було спостерігати все місто, як на долоні.
 |
| Вхід до Zerostrasse |
Без заперечень, вид був захоплюючий, проте спека була сильніша за нас, тому втриматись на пагорбі ми довго не змогли. Хоча, я вважаю, що для одного дня ми достатньо відкрили для себе це місто.
Хотіла б дати одну, але досить важливу, пораду всім подорожуючим: вирушайте на дослідження міста ближче до вечора або дуже рано. Так ви зможете виконати "програму максимум" і дослідити місто від початку і до кінця, оскільки не будете втікати від палючого хорватського сонця.
Чи варто їхати в Пулу?
Дійсно, це місто варто уваги кожного за його старовинність, особливість та античність. Там дійсно є що відкрити для себе та справді є чому повчитись. Але! Якщо ви втомились від щоденної метушні міста і нескінченних задач кожного дня, шукаєте собі відпочинок на лоні природи і подалі від всієї біготні, тоді вам варто приїхати в Пулу лише для того, аби дістатись до неймовірних островів Бріоні, де кожен знайде все вище описане :)
Особисто я обираю спокійний відпочинок на природі, але мало коли можу собі відмовити подивитись на будівлі, фундамент яких закладений в зовсім невідомі мені часи. Як це поєднувати, поки не дуже знаю, і ліниве полежування десь на гарячій гальці у сумнівному затінку від сосон виходить дещо краще. І, поки я, сп'яніла від згадувань про літній відпочинок, мрію про нову подорож і нову країну, гугліть ще поки дешеві білети на літо 19-го. Можливо, це буде Пула, хто ж зна?
Щиро Ваша, Татка!
Комментариев нет
Отправить комментарий