Після переїзду тобі не вистачає елементарного спілкування з людьми, яких ти знаєш ще з дитинства, чи з друзями, що в звичайному житті можуть назначати зустрічі раз на пятирічку, якщо висловлюватись грубо. Та з міграцією ти помічаєш важливість найпростіших елементів твого буденного життя. Приходить розуміння того, що ти ігнорував насправді дуже важливі речі і цінував зовсім не ті напрямки життя.
Знову один вступ затягується надовго... не розумію, як люди можуть так коротко висловлювати свою думку...
Коли ти в чужій країні з обмеженим спілкуванням, єдине, що приходить в голову (уявіть собі) скласти валізу і звалити у зворотньому напрямку. Зрозумію, якщо ця думка для вас буде виглядати, як чергова нісенітниця. Та все ж. Так було і на той час зворотнього білету в мою кишеню ніхто не поклав. І як ви гадаєте, що я зробила?
Заварила кави і прийшла висновку, що я мушу десь виговоритись (узагальнено). Під руку тоді потрапив сьогоднішній "Префер".
Насправді, мої перші спроби щось писати датуються ще 2015 роком (якщо, звісно, випустити з уваги всі шкільні твори і паралельну роботу копірайтера протягом років) і найбільш інтенсивно я почала писати саме в цьому році. Та розуміння того, що таке письмовий блог прийшло зовсім недавно. І, що писати варто не тільки про мої поїздки, інформацію про які можна нагуглити за дві хвилини, а спробувати чіпляти більш важливіші для мене теми. Хоча формат "віртуальна подорож" також мені до душі. Я таким чином ділюсь зі своїм читачем цим світом, показую його через призму свого письма і фотографії.
Блог - це люди. Це щось більше, ніж просто створення корисного контенту. Це пристрасть, постійна боротьба з власними межами та недоліками, пошук іншого погляду на ситуацію, формування свого варіанту вирішення певного питання чи проблеми.
Блог - це також постійний розвиток і пошук чогось нового, це допитливість, мотивація і щоденна порція натхнення, це постійні зміни. Та найголовніше, блог - це ми самі, наші почуття та емоції.
Блог - це автор і читач, їх постійна взаємодія та спілкування. Це тісна співпраця двох важливих механізмів, що окремо мали б пригнічений спосіб існування.
Мій блог PreferByTatka.com - це важлива частина мого теперішнього життя, що дала можливість вчасно "виговоритись". Нині я точно знаю, що це моє майбутнє. PreferByTatka.com - це мій оригінальний спосіб виразити себе.
Питання, що часто приходить мені в голову. Особливо це було помітно протягом минулого літа, коли за три місяці не було ні однієї статті. Тоді це питання поверталось до мене, ніби запущений мною ж бумеранг.
Так, я витрачаю сьогодні десятки годин аби привести в адекватний стан свій "Префер". Вимагається багато терпіння і самодисципліни, аби просто сісти і почати хоча б просто писати. Але, як я зазначала вище, блог - це не просто копірайт. Це щось значно глобальніше.
Кожного дня потрібно вдосконалювати себе. Хоча, я вважаю, це не варте подальшого пояснення, адже в будь-якій сфері "кімнатна рослина" нікому не потрібна.
Відповідь на питання вище нині тільки одна: я роблю те, що мені подобається.
Я аж ніяк не журналіст і навіть не навчалась. Я навіть не вивчала філології, окрім шкільної програми української мови. Так, мені завжди легко давались завдання з написанням творів, навіть якщо я не прикладала багато зусиль. Може, саме тому я зараз займаюсь тим, чим займаюсь😅 Прощу вибачення за тавтологію, але так і є.
Ні, не зовсім так та суть схожа. Коли я пишу, я розвиваюсь, відточую свою майстерність і шукаю альтернативні варіанти вдосконалити її. Я намагаюсь багато читати, розвиваючи свій словниковий запас, я стараюсь подорожувати, адже це відкриває ще більші горизонти, я вчусь фотографувати: це дає мені можливість бачити світ в дрібних деталях. Через фотографію світ надихає мене і це круто.
Що для мене є блог?
Блог - це також постійний розвиток і пошук чогось нового, це допитливість, мотивація і щоденна порція натхнення, це постійні зміни. Та найголовніше, блог - це ми самі, наші почуття та емоції.
Блог - це автор і читач, їх постійна взаємодія та спілкування. Це тісна співпраця двох важливих механізмів, що окремо мали б пригнічений спосіб існування.
Мій блог PreferByTatka.com - це важлива частина мого теперішнього життя, що дала можливість вчасно "виговоритись". Нині я точно знаю, що це моє майбутнє. PreferByTatka.com - це мій оригінальний спосіб виразити себе.
Що я отримую від PreferByTatka.com?
Так, я витрачаю сьогодні десятки годин аби привести в адекватний стан свій "Префер". Вимагається багато терпіння і самодисципліни, аби просто сісти і почати хоча б просто писати. Але, як я зазначала вище, блог - це не просто копірайт. Це щось значно глобальніше.
Кожного дня потрібно вдосконалювати себе. Хоча, я вважаю, це не варте подальшого пояснення, адже в будь-якій сфері "кімнатна рослина" нікому не потрібна.
Відповідь на питання вище нині тільки одна: я роблю те, що мені подобається.
Я аж ніяк не журналіст і навіть не навчалась. Я навіть не вивчала філології, окрім шкільної програми української мови. Так, мені завжди легко давались завдання з написанням творів, навіть якщо я не прикладала багато зусиль. Може, саме тому я зараз займаюсь тим, чим займаюсь😅 Прощу вибачення за тавтологію, але так і є.
Моя особиста реальність
Ні, не зовсім так та суть схожа. Коли я пишу, я розвиваюсь, відточую свою майстерність і шукаю альтернативні варіанти вдосконалити її. Я намагаюсь багато читати, розвиваючи свій словниковий запас, я стараюсь подорожувати, адже це відкриває ще більші горизонти, я вчусь фотографувати: це дає мені можливість бачити світ в дрібних деталях. Через фотографію світ надихає мене і це круто.
Варіант самовираження
Хтось танцює, хтось може співати або успішно вести якийсь бізнес. Я ж веду свій блог. Мені це подобається і я дійсно це люблю. І нехай це буде не зовсім оригінально на сьогоднішній день, проте це не так важливо. Важливіше те, щоб PreferByTatka.com був оригінальним і приносив користь не тільки мені одній.post scriptum
І, знаєте, після переїзду за кордон, я знайшла для себе відповідь на дитяче запитання "чому лелеки все ж таки повертаються додому з вирію, а не залишаються в таких теплих і приємних краях?" Я думаю, що відповідь тут зрозуміла і без пояснень.
Щиро Ваша, Татка
Щиро Ваша, Татка
Комментариев нет
Отправить комментарий