11 октября 2018 / Озеро Аммер

TRAVEL NOTES: AMMERSEE | КОЛИ В ПОШУКАХ ЗИМИ ЗНАХОДИШ ОСІНЬ

Це історія про те, як ми дійсно шукали зиму... Історія дещо застаріла, та її варто залишити тут, хоча б на згадку.


PreferByTatka.com

Про сніг


Баварського снігу не варто завзято чекати. Про те, що на вулиці зима, можна здогадатись лише відкривши календар. А сніг тут - поняття дещо абстрактне. Таке природнє явище важко вдається спрогнозувати навіть синоптикам, хоч грішити на їх роботу немає особливих причин. "Як сніг на голову" - це про сніг тут, в Баварії. І, якщо ти скучив за справжньою зимою, тоді найкращим рішенням буде вирушити в бік гір чи в самі Альпи.


PreferByTatka.com

Так було і тоді, але до Альп ми так і не доїхали. То було 6 січня 2018 року. На Святвечір, який тут, на жаль, місцеві не святкують. Я стараюсь ігнорувати цей факт, але дивитись на вже несвяткові локальні вулички крізь пальці тяжко виходить. Адже як можна сприймати протилежність тому, що закладено в тобі генетично. Правильно, ніяк! 

PreferByTatka.com
Абстрагуватись допомагає дорога. Дорога в щось нове і досі небачене. Ти просто стрибаєш до авто, береш з собою чай і плюшки, втікаєш. 

Ні, це не сумно. Це ж особистий вибір і ніби власний експеримент: ти подорожуєш і вивчаєш світ, оточуючих, себе.

Загублені у міжсезонні


Загубитись десь на просторах Баварії - це вже наша традиція на Святвечір. В перший рік після мого переїзду ми вирушили, мов з переляку, на Хімзее. Був страшний мороз. А при підвищеній вологості він відчувавсь страшенно неприємно. Пам'ятаю, як ми втікали від того морозу до авто на стоянці, бо вдяглися зовсім не для таких прогулянок. Втікали і сміялись, які ж бо необдумані бувають наші рішення. Хоча, можливо, саме такі рішення і приносять в наше життя неочікувано-приємні подарунки.

PreferByTatka.com

У 18-му ж році ми загубились біля Аммерзее. І знову - та ж компанія, знову на Різдвяний вечір, проте погода тоді була не така кусюча.

У рюкзаку - термос з чаєм і бутерброди. Чай - так собі, недуже смачний, але зігрівав добре. Ще були еклери для мене. Я завжди купую щось солоденьке, особливо на свято. Це також можна назвати сімейною традицією, коли напередодні святкового дня готувались смаколики чи випікався торт, але ласували ним обов'язково тільки в день свята. Було ж таке?! Проте того разу мої заготовлені еклери з'їли тамтешні чайки. 

PreferByTatka.com

Коли ми дістались озера, день успішно добігав кінця і в благородних віддтінках червоного ховавсь десь за обрієм разом із сонечком. Світло було нереальне. І ми старались ловити всі ті промені кожен на свій гаджет: хто фотоапаратом, хто просто камерою телефону.
PreferByTatka.com

Люблю і не приймаю ту любов до осіннього сонця одночасно. Люблю, бо воно має до бісиків гарний віддіток, а не приймаю, бо думаю, що зовсім не вмію його фотографувати.


У сплеску сонячного світла


Аммерзее вразило нас своєю красою. Воно подарувало нам теплий початок осені посеред холодного січня. Ми взяли собі від нього все те, що не вистачає зазвичай чорно-білій зимі, і ще більше загубили всі можливості знайти там справжній січневий сніг.


В той короткий час заходу сонця бували моменти, коли ми просто мовчали. Дивились на плесо Аммерзее і кожен думав про щось своє. Я не знаю, що творилось у головах моїх компаньйонів, та я добре пам'ятаю, наскільки гарним був захід сонця. Я дивилась і старалась не загубитись в різноманітті розкинутих відтінків: від світлих - блідно-рожевих, ніжно-оранжевих і кремових, до темних - багряно-червоних, бордових і коричневих.


PreferByTatka.com

Чайки дописали в цю історію свій абзац. Я просто впевнена, що без них те озеро було б зовсім не таким і той вечір навряд чи запам'ятався б нам таким чином без цих птахів. Мені пригадується, що тоді всі на набережній були зачаровані тими птахами, ніби всі водночас заздрили їм за можливість плавати в той холодний вечір.

Сонце сіло і ми ще деякий час спостерігали за спокоєм озера. Та холод не здававсь та обіймав за плечі без особливої скромності. На небі загорілася перша зірочка і наш Святвечір черговий раз пройшов в дорозі.


PreferByTatka.com


Про Аммерзее


Ще одне баварське озеро, що займає площу 47 кв. км. і утворене близько 20 000 років тому у результаті сходження льодовика. Чомусь, коли спостерігаєш за цим озером, аж ніяк в голову не приходить думка про його вік і мені ніяк не поміщається в мізках та шалена цифра, написана вище. Не знаю, як природі вдається створювати таку красу, але вона дійсно майстриня в своїй справі. Ви тільки погляньте на цей захід сонця?


PreferByTatka.com

Аммерзее - не найглибше озеро Баварії. Цю позицію успішно займає Королівське, про яке я вже писала на сторінках PreferByTatka. Та озеро Аммер точно знайде чим вразити свого відвідувача.

Шукайте його неподалік від Мюнхена, між містами Хершинг та Дісен. Повірте, з будь-якої набережної там буде чим помилуватись.

Їдьте завчасно. Не робіть наших помилок.

Щиро Ваша, Татка


PreferByTatka.com

Share:

Комментариев нет

Отправка комментария

© Prefer By Tatka | All rights reserved.
Blog Design Handcrafted by pipdig